Вікторія Фефелова
Chief People Officer
Наявність цікавого та якісного портфоліо та визнання у професійній спільноті не застраховують від невпевненості. Доволі часто сильні фахівці аналізують описи вакансій в ІТ, переоцінюють складність завдань і вже на старті починають сумніватися у власній компетентності.
Синдром самозванця підступний тим, що він росте пропорційно до вашого досвіду: чим більше ви знаєте, то краще бачите зону своєї експертності. Через це досвідчені спеціалісти аналізують вимоги та чітко усвідомлюють майбутній обсяг завдань, проте схильні сприймати текст занадто буквально. Вони часто ігнорують той факт, що опис вакансії в ІТ компанії містить образ ідеального працівника, і натомість починають шукати у досвіді стовідсотковий збіг за абсолютно всіма параметрами.
Але не тільки внутрішній критик впливає на процес ухвалення рішень. Додатково його можуть ускладнювати психологічні та емоційні чинники, зокрема накопичена втома від самого процесу пошуку роботи в ІТ, природний страх перед кар’єрними змінами або ж тривога через майбутню невизначеність.
У цій статті Computools розповідає про кожен із цих факторів. Ви дізнаєтеся, як навчитися реально оцінювати свої сили, впоратися з емоційним тиском під час зміни роботи.
4 причини, чому кандидати не відгукуються на вакансії
Щоб подолати внутрішні та зовнішні бар’єри на шляху до нової посади, необхідно чітко розібратися, як саме вони функціонують. Складнощі, з якими стикаються досвідчені фахівці, рідко пов’язані з дефіцитом технічних знань. Зазвичай комплекс психологічних пасток поєднується зі специфікою сучасного рекрутингу та емоційним вигоранням.
Розглянемо 4 причини сумнівів кандидатів перед відгуком, які змушують зволікати та не відправляти резюме навіть на цікаві пропозиції.
1. Синдром самозванця
Синдром самозванця – це психологічний феномен, при якому людина не здатна внутрішньо прийняти власні досягнення, та натомість вважає свій успіх результатом везіння чи збіга. В IT-сфері цей синдром може загострюватися одночасно із підвищенням кваліфікації. Що більше технологій фахівець опановує, то ширшим для нього стає горизонт того, чого він ще не знає. У результаті, замість фокусу на своїх знаннях, ви починаєте концентруватися виключно на тому, чого вам не вистачає.
Що з цим робити:
• Під час співбесід не бійтеся сказати, що ви чогось не знаєте. Фахівець, котрий знає відповіді на всі питання, існує у цьому світі з такою ж ймовірністю, як і єдиноріг. Інтервʼюєри у першу чергу звертають увагу на хід мислення кандидата, то ж якщо ви не працювали з конкретним інструментом – скажіть про це, але продовжіть думку та поясніть, як би ви шукали рішення.
• Подумайте, що найгіршого станеться, якщо ви відгукнетеся, а навичок виявиться замало? Дивімося на факти разом: найгірше – вам не дадуть відповіді або надішлють автоматичну відмову. Вас ніхто не занесе до “чорного списку” кандидатів, ніхто не буде обговорювати чи аналізувати ваше CV у соціальних мережах. Ризик дорівнює нулю, а потенційна вигода (тобто нова робота) – велика.
2. Нереалістичний опис вакансій
Ще одна популярна причина відмови від вакансії серед кандидатів – завищені та нереалістичні вимоги роботодавця.
Чому компанії їх створюють? Цьому є кілька пояснень. По-перше, компанії створюють список якостей та навичок, які хочуть бачити у фахівці на цій посаді. По-друге, тексти часто пишуть рекрутери та додають весь можливий стек технологій, наданий Tech Lead або Head of.
У багатьох вакансіях вимоги чітко розділені на дві категорії: обов’язкові навички та ті, котрі будуть перевагою. Але так пишуть далеко не завжди. Дуже часто компанії викладають довгий список потрібних компетенцій. Через це у кандидата складається враження, що кожна дрібниця з переліку є критично важливою.
Звертати увагу варто лише на перші 3–5 ключових вимог. Якщо ви відповідаєте вимогам вакансії хоча б на 60–70%, ваш професійний досвід вже є цілком достатнім для того, щоб надсилати резюме. Зазвичай, решту інструментів досвідчений фахівець здатний опанувати вже у процесі адаптації.
3. Втома від процесу співбесід
Процес працевлаштування в ІТ-галузі часто складається з 4–5 етапів: первинне знайомство з рекрутером, технічне інтерв’ю, виконання тестового завдання, фінальна зустріч з безпосереднім керівником. Очікування зворотного звʼяку між цими етапами може розтягуватися на тижні. Розуміння того, скільки ресурсу та часу доведеться інвестувати у цей марафон, демотивує кандидатів ще на старті.
Як пройти ці етапи з меншим стресом:
• На першому зідзвоні з рекрутером запитайте про кількість етапів та тривалість процесу.
• Оцінюйте адекватність тестових завдань, якщо воно велике, ви маєте право відмовитися або обговорити його зменшення.
• Не намагайтеся проходити по 5 інтерв’ю на тиждень. Сприймайте пошук роботи як проєкт із чітким тайм-менеджментом, де обов’язково є час на відпочинок.
4. Страх змін та невизначеності
Четверта причина стосується поведінки кандидатів на ринку праці. Зміна роботи – це завжди вихід із зони комфорту, навіть якщо цей комфорт відносний. Перш ніж наважитися на відгук, досвідчений кандидат починає детально аналізувати потенційні ризики. Він вивчає відгуки на професійних платформах (наприклад, DOU чи LinkedIn), намагається дізнатися про мікроклімат у командах.
Процес ухвалення рішення затягується через природне прагнення застрахувати себе від червоних прапорців: токсичного керівництва, плинності кадрів, невизначеності у обовʼязках тощо. Аналіз факторів вибору роботодавця може призвести до того, що кандидат взагалі відмовляється від спроби щось змінити, обираючи знайому рутину замість невідомого майбутнього.
Проте крок назустріч новим можливостям може бути комфортним, якщо обрати компанію з прозорими процесами. Ми прагнемо, щоб взаємодія з кандидатами була максимально чіткою та чесною – без довгих очікувань зворотного звʼяку, розмитих обов’язків чи підводних каменів на етапі адаптації.
Якщо зараз ви знаходитеся у пошуку роботи в ІТ-галузі, пропонуємо доєднатися до нашої компанії. Дивіться актуальні вакансії або заповнюйте форму та очікуйте, коли наші фахівці з відділу рекрутингу звʼяжуться з вами.
