ВІКТОРІЯ ФЕФЕЛОВА
Chief People Management Officer
Відкритість до навчання та здатність ставити уточнювальні запитання є ключовими умовами для професійного розвитку будь-яких фахівців, зокрема й тих, хто працює в ІТ-галузі. Проте часто можна спостерігати й протилежне явище, коли комунікація в ІТ командах зведена до мінімуму: при обговоренні питань на мітингах усі мовчать і удають, що все зрозуміло.
Причин для такої поведінки може бути багато, її можна пояснити як еволюційними механізмами, так і конкретними організаційними моментами у компаніях.
У цій статті команда Computools спробує розібратися, чому айтішники не ставлять питань, та показати, як атмосфера у колективі може або підсилювати, або послаблювати особисті страхи працівників.
Еволюційні основи професійного мовчання в ІТ
Щоб зрозуміти психологію мовчання в ІТ, варто почати з еволюційних передумов, коли людина виживала лише завдяки приналежності до групи. Бути частиною спільноти означало мати доступ до їжі, захисту та інших ресурсів, які потрібні для життя.
Будь-яка поведінка, яку можна було схарактеризувати як прояв слабкості, могла стати підставою для виключення з групи. Відповідно, наша психіка виробила високу чутливість до соціального осуду. А уникнення ситуацій, що потенційно загрожують публічній критиці, стало одним із базових механізмів поведінки.
Згодом ця первісна схильність піддавалася впливу різних культурних контекстів.
Наприклад, у суспільстві, котрому притаманний низький індекс дистанціювання влади, зокрема у США, визнання власного незнання вважалося проявом допитливості. Там формувалася культура, де помилка чи сумнів є частиною навчального процесу, а не ознакою слабкості.
Натомість у суспільствах, котрим притаманне дотримання чіткої ієрархії (наприклад, у радянські/пострадянські часи), безпечніше було мовчати й демонструвати компетентність, ніж наражатися на ризик втратити статус чи викликати критику. Така поведінкова модель може проходити через покоління, тому ми можемо спостерігати її схвалення навіть у сучасних компаніях.
Які існують психологічні чинники страху ставити питання в ІТ?
Якщо розглянути цей страх на рівні психології особистості, то одна з ключових причин професійного мовчання в ІТ — це думка про власну некомпетентність. Ми боїмося, що визнання власних прогалин у знаннях не тільки зробить нас менш цінним спеціалістом, а й викличе негативну реакцію (сміх, осуд тощо).
Цей страх тісно повʼязаний з синдромом самозванця: коли навіть успішні фахівці відчувають, що їхні здобутки є випадковими, й через це живуть у постійній тривозі бути викритими. Для таких людей поставити запитання — означає підтвердити власні підозри про непричетність до своїх досягнень.
Ще одне пояснення, чому фахівець має барʼєри у спілкуванні в ІТ можна отримати з теорії розвитку особистості американського психолога Еріка Еріксона.
На його думку, у дитинстві дуже важливо сформувати базову довіру до світу, тоді ви навчитеся відкрито проявляти свою вразливість. Якщо ж цього не сталося, то згодом ми бачимо дорослого невпевненого у власних силах спеціаліста, який боїться ставити запитання через ймовірний осуд його некомпетентності.
Кожна людина має свої особливості характеру, які також можуть бути причиною її постійного мовчання на мітингах в ІТ.
Ось кілька прикладів:
• для інтровертів будь-яка соціальна взаємодія є енергозатратною, тобто вони можуть уникати додаткових контактів;
• люди з підвищеною тривожністю перебільшують ризик негативної реакції від співрозмовника, а нейтральний коментар можуть сприймати за критику;
• перфекціоністи, які прагнуть виглядати бездоганними, сприймають запитання, як прояв слабкості, що суперечить їхній ідеальності.
Як організаційні чинники впливають на комунікативні навички айтівців?
Поведінку працівників значною мірою визначає корпоративна культура. Токсичне середовище, у якому запитання зустрічають іронією чи докорами, формує атмосферу, де мовчання стає найраціональнішою стратегією.
Особливо деструктивну роль відіграють токсичні керівники, які будь-яке уточнення вважають за гальмування робочого процесу. У короткостроковій перспективі такий підхід може створювати ілюзію швидкості та згуртованості, адже ніхто не зміщує увагу на обговорення дрібниць. Проте у довгостроковій перспективі це неминуче призведе до втрати мотивації у команди.
Якщо у компанії зʼявляються нові працівники, вони будуть переймати поведінку колег, які працюють довше. Цей процес, що називається спостережувальним навчанням, досліджував американський психолог А.Бандура.
Його суть полягає у тому, що люди вчаться не тільки через власний досвід, а й через спостереження за іншими. Молодий спеціаліст бачить культуру мовчання в ІТ-компанії, яку толерують інші співробітники. Якщо ці ж колеги мають повагу у команді та карʼєрне зростання — він починає наслідувати цю стратегію.
Інша ситуація, коли за запитання карають або висміюють, призводить до того, що попри внутрішню мотивацію до навчання людина швидко відмовляється від цього, аби відповідати груповим нормам. Адаптація до таких групових норм часто відбувається несвідомо, адже ви про просто прагнете мінімізувати ризики у новому середовищі.
Корпоративна культура стає визначною у тому, чи особисті страхи будуть підсилюватися, чи поступово зникатимуть. У середовищі, де панує психологічна безпека, навіть людина з синдромом самозванця з часом починає ставити питання, адже бачить, що це не загрожує її статусу. Натомість токсична культура призводить до мовчання навіть тих, хто спершу не мав виражених страхів.
Як правильно ставити питання в ІТ: поради для фахівців
Окрім впливу корпоративного середовища, важливу роль відіграє й особистий підхід спеціаліста.
Ми підготували кілька порад з ефективної комунікації для програмістів, які допоможуть подолати страхи:
1. Зрозумійте користь від вашої дії.
Багато хто з фахівців стримується від зайвих питань, бо боїться виглядати непрофесійно. Спробуйте подивитися на це під іншим кутом та сприймати ваше уточнення, як внесок у спільний результат.
Дуже часто те, що здається вам недоречним, насправді турбує ще кількох людей у команді. Просто вони так само мовчать. Ваше ж питання може врятувати проєкт від розбіжностей. Тобто, озвучивши сумнів, ви не лише допомагаєте собі, а й стаєте голосом тих, хто не наважився спитати.
2. Практикуйте малі кроки
Вам не обов’язково одразу ставити дискусійні питання, які потребують довгого діалогу. Почніть із коротких уточнень. Наприклад, “Чи правильно я розумію, що…?”, “Тут ми використовуємо X замість Y, вірно?”. Згодом вам стане легше пропонувати альтернативи чи озвучувати глибші сумніви.
3. Спостерігайте за собою
Звертайте увагу на моменти, коли ви мовчите не тому, що все зрозуміло, а через страх. Це може виглядати так: ви відчуваєте легку тривогу, а внутрішній діалог стосується того, що ваше питання не варте уваги. Спробуйте у ці моменти зупинитися й усвідомити, що це не реальна загроза, а тільки внутрішній бар’єр.
Мовчання може здаватися безпечним вибором, проте воно уповільнює ваш розвиток та ускладнює співпрацю в ІТ-командах. Натомість саме той, хто не боїться уточнювати, швидше навчається, глибше розуміє завдання і стає більш цінним для команди. Саме такі спеціалісти створюють атмосферу довіри та співпраці, яка є фундаментом справді успішних ІТ-компаній.
Якщо ви шукаєте компанію, де цінується відкрита комунікація, запрошуємо вас переглянути актуальні ІТ-вакансії та стати частиною Computools. Ми дуже цінуємо розвиток наших фахівців та створюємо усі можливі умови для цього.
Заповніть форму та очікуйте зворотний звʼязок від наших рекрутерів.
