Вразливість — це одна з чеснот лідера чи слабкість? У розумінні більшості справжній лідер досі має бути впевненим, відповідальним, цілеспрямованим. Він повинен знати відповіді на всі питання. Не вагатися та не сумніватися у прийнятих рішеннях.
Натомість вразливість лідера в ІТ асоціюється з проявами надмірної чутливості, нездатністю протистояти стресовим ситуаціям та сприймається більше як недолік, ніж як позитивна риса характеру. Це сприйняття посилюється й вимогами до керівних посад в ІТ вакансіях, коли на цю позицію шукають рішучих кандидатів.
Хибне розуміння концепції вразливості складно поєднати з нашими традиційними уявленнями про те, яким має бути ідеальний лідер. Як наслідок, багато керівників можуть відчувати потребу у підтримці цього досконалого образу.
У цій статті команда Computools говорить про культ впевненості, як про найнебезпечніший самообман сучасних менеджерів. Спростовуємо міф про те, що вразливість — це слабкість, а лідери не мають права на помилки.
Як відсутність вразливості у лідера ІТ-компанії впливає на команду?
“Найбільша помилка лідерів полягає у тому, що вони думають, що мають усі відповіді, а якщо ні — то вдають це. Правда у тому, що ніхто на цій планеті не знає усіх відповідей. Будьте щирими. Щоб люди вам довіряли, вам потрібно не вдавати з себе того, ким ви не є. Якщо лідери не можуть бути вразливими, інші члени команди також собі цього не дозволять”, – Крістіан Кляйн, генеральний директор корпорації SAP SE.
У середовищі, де невпевненість одразу кваліфікується, як непрофесійність, команда перестає говорити правду. Бо якщо керівник не дозволяє помилятися собі, він, ймовірніше, не прийме й чужих помилок.
Через страх потрапити під хвилю критики фахівці обирають мовчання, навіть коли розуміють, що це рішення веде у глухий кут. І керівник, який створив цю атмосферу, хибно сприймає це за зосередженість та дисципліну.
У результаті — робота стає формальністю, кожен з членів команди виконує свої обовʼязки, але не поспішає висувати ініціативи та нові ідеї.
Чому керівники бояться проявляти свою вразливість?
Страх бути вразливим виникає не на порожньому місті. У більшості керівників коріння цього страху у тому, як вони сприймають свою роль у компанії.
Ось два типи людей, яким важко побудувати культуру відкритості у команді:
1. Лідери, які намагаються приховати свою некомпетентність
Є керівники, які живуть у постійній напрузі, що колись команда зрозуміє, що вони не настільки компетентні, як здаються. Цей страх викликає потребу у постійному контролі.
Такі лідери не можуть створити атмосферу чесності та довіри в ІТ-команді, не шукають зворотного звʼязку та не заохочують обговорення, адже у всьому цьому вони вбачають загрозу втрати свого авторитету.
2. Лідери, які тримаються за свою посаду та статус
Деякі керівники переймаються не через страх викриття, вони бояться втратити свою владу та статус. Вони відчувають себе лідерами не тому, що ведуть команду вперед, а тому, що стоять на вищій карʼєрній ланці. Джерелом їхньої впевненості є не власна експертність, а зовнішні атрибути: кабінет, підлеглі, повноваження.
Натомість ті, хто будують власний авторитет через зусилля, досвід та компетентність, зазвичай не бояться проявляти людяність в ІТ-менеджменті, адже вони впевнені у власній цінності. Але ті, хто визначає себе, як особистість, лише завдяки посаді, відчувають загрозу щоразу, коли треба визнати свою помилку.
Як менеджеру в ІТ говорити про свої сумніви?
У цій частині статті ми хочемо поговорити про здорову вразливість. Довіра між менеджером і командою не означає, що потрібно відверто ділитися кожним своїм переживанням.
Сильний лідер без маски не приховує власні сумніви, але при цьому продовжує нести відповідальність перед командою.
Коли ви починаєте говорити про труднощі, а не уникаєте факту їхнього існування, це допомагає будувати чесні відносини у колективі. Ваша команда не очікує, що ви, як лідер, будете знати все, але вона очікує від вас послідовності у діях.
Ось кілька прикладів, як керівнику говорити про сумніви:
• “Я не маю точної відповіді зараз. Ми можемо дослідити це питання разом або пропоную повернутися до нього через (вказати терміни).”
• “Я бачу два варіанти рішення, обидва мають ризики. Пропоную обговорити, який з них краще для поточного етапу.”
• “Мені не вистачає інформації для рішення. Хто може допомогти її зібрати?”
• “Оскільки показники не зростають, я припускаю, що гіпотеза була хибною. Пропоную перевірити альтернативний підхід”.
Такі висловлювання не зменшать ваш авторитет, а навпаки продемонструють прояв емоційного інтелекту у менеджменті. Коли керівник може відверто говорити про свою необізнаність він знижує рівень тривоги у команді.
Звісно, що свою вразливість лідер в ІТ має проявляти з повагою до кордонів інших. Це не означає, що на колег потрібно переносити власну втому або емоційне виснаження. Вона може проявлятися у питаннях, які стосуються спільної роботи. Якщо рішення ще формується — скажіть про це. Якщо бракує контексту — попросіть допомоги.
Як лідерська вразливість в команді сприяє загальному успіху?
Лідер, який демонструє вразливість, дає своїй команді дозвіл бути чесною з ним. Це допомагає побудувати міцні відносини, які базуються на довірі один одному.
Члени команди, чий керівник не боїться визнавати свої помилки, легше йдуть на ризик та висловлюють ідеї, без страху, що отримають негативну реакцію чи критику.
Якщо ж ви зможете створити психологічно безпечне середовище, де є місце проявам слабкості, це викличе повагу, адже тільки справді сильна людина може бути вразливою на публіці.
Шукаєте компанію, де цінується експертність, а прояви щирості та людяності не вважаються слабкістю? Дивіться актуальні вакансії на нашому сайті або заповнюйте форму та приєднуйтеся до нашої команди.

