ДАР'Я САВЧЕНКО
Chief Recruitment Office
Конфлікти є природною складовою як особистого, так і робочого життя кожної людини. Згідно з результатами дослідження, проведеного компанією BetterUp у 2020 році, 26% співробітників вважають конфлікти на роботі звичайним явищем. ІТ-сфера не є виключенням: між фахівцями однієї компанії також можуть виникати суперечки. Журнал Forbes навіть опублікував статтю, в якій розповів про 16 причин, що частіше за все призводять до конфліктів технологічного відділу та відділу продажу Forbes.
Непорозуміння у колективі виникають з різних обставин: там де є взаємодія більше ніж двох людей, рано чи пізно з’являються розбіжності.
До факторів, які можуть цьому сприяти відносять:
• середовище з високим рівнем стресу;
• відсутність чіткого розподілення ролей/обов’язків;
• наявність кількох безпосередніх керівників;
• нереальні терміни для виконання задач;
• нестача ресурсів, необхідних для роботи;
• некваліфіковане керівництво.
Конфлікти на роботі умовно діляться на такі типи:
1. Конфлікти, пов’язані з виконанням задач. Вони можуть виникати тоді, коли при виконанні завдань члени команди залежать один від одного. Якщо одна людина в команді не виконує свою роботу вчасно, то вона зриває дедлайн і для свого колеги.
2. Конфлікти, через різний стиль роботи. Кожна людина має свій підхід у виконанні своєї роботи, який може бути відмінним від підходу колеги. Хтось працює швидко і намагається скоріше перейти до іншої задачі, а комусь потрібно більше часу для вдумливої та розміреної роботи. Деякі люди працюють самостійно і майже не потребують вказівок керівництва, інші — консультуються зі старшими колегами на кожному кроці. Робота в ІТ-компанії передбачає взаємодію різних, незнайомих між собою команд, і невдоволення в цій ситуації — цілком можливе.
3. Особистісні конфлікти. Це найпопулярніший тип непорозумінь у колективі. Кожен із нас — є особистістю з власним світоглядом, цінностями, звичками, особливостями характеру. Те, що іноді ми не можемо знайти спільну мову з іншими людьми — нормально і працювати з такими колегами буває складно.
4 поради у вирішенні конфліктів
Якщо ви стали учасником конфлікту на роботі, не слід ігнорувати ситуацію — це найпоширеніша помилка, яка призводить до негативних наслідків:
• зниження власної продуктивності;
• погані відносини з іншими членами команди;
• отруєння загальної атмосфери у команді;
• занепад проекту.
1. Перше, що слід зробити — заспокоїтися.
Врівноваженість — ознака професіоналізму. Намагайтеся спокійно підійти до розв’язання питання та не робіть емоційних вчинків та висновків. Обдумайте ще раз ситуацію та не доводьте її до найвищої точки напруженості.
2. Говоріть і слухайте.
Знайдіть час та місце для обговорення ситуації, яка трапилась. Важливо, щоб кожна із залучених сторін мала змогу поділитись своїм баченням та вислухати думку інших. Під час цієї розмови будьте уважними та чуйними до опонента.
3. Визнайте проблему та знайдіть оптимальну модель вирішення конфлікту.
Спробуйте поглянути на ситуацію під іншим кутом та зрозуміти, що відчуває інша сторона. Це дозволить знайти найбільш правильне рішення. Дослідники Кеннет Томас і Ральф Кілман виявили 5 стратегій виходу із конфліктної ситуації:
• Співпраця. Обидві сторони шукають можливість задовольнити власні інтереси. Це дозволяє зберегти або навіть покращити стосунки між конфліктуючими сторонами. Для реалізації цього плану обидва опоненти повинні бути готові до перемовин. Втілювати його можна за допомогою техніки “Я-повідомлення”, коли ми описуємо співрозмовнику емоції, які відчували під час (або внаслідок) його дій. Наприклад, замість “Ти не виконав завдання вчасно”, можна сказати “Я збентежений, бо не побачив результати твоєї роботи в обумовлений термін”.
• Компроміс. Домовленість досягається шляхом часткової двосторонньої відмови від власних інтересів.
• Уникнення. Учасники ситуації, її свідки чи, навіть, керівник, можуть удавати, що нічого не трапилось. Але ігнорування конфліктів на роботі, як ми й казали вище, лише погіршує атмосферу у компанії, адже незадоволеність буде накопичуватись як снігова куля, що летить з верхівки гори.
• Пристосування. Відмова від власних інтересів на користь опонента. Перевага цієї стратегії — конфлікт швидко зникає. Недолік — поступаючись, ми втрачаємо те, що було нам важливо.
• Конкуренція. Пряма та агресивна боротьба між колегами за визнання. Цінування лише своїх потреб та ігнорування інтересів іншої особи. Застосовується для розв’язання принципових питань.
Ідеальної стратегії, яка буде підходити під будь-які конфліктні ситуації — не існує. Вчіться на власному досвіді та обирайте підхід для кожного окремого випадку.
4. Залучіть до розсуду незацікавлену особу з вашої компанії.
Якщо ви вичерпали усі самостійні методи вирішення конфліктів, зверніться до старшого колеги/керівника відділу/HR-менеджера чи іншої людини, яка наділена такими правами згідно з корпоративною культурою компанії, наприклад — медіатора. Так, серед вакансій в ІТ можна побачити й таку посаду — це фахівець, до обов’язків якого входить врегулювання конфліктів. То ж допомога третіх осіб може знадобитись, якщо хтось з учасників конфлікту не бажає його вирішувати або ж у разі більш серйозних причин, на кшталт домагання, дискримінації, шантажу.
Що таке конструктивні конфлікти?
І хоч більшість з нас звикли сприймати конфлікти на роботі, як негативне явище, вони можуть і приносити користь. На думку психолога Луїзи Дус, співробітник отримає позитивний вплив, якщо конфліктна ситуація:
• допомагає побачити та прийняти різні точки зору, призводить до появи нових ідей;
• призводить до більшої взаємодії між співробітниками;
• сприяє поясненню чи переоцінці проблеми;
• зміцнює міжособистісні відносини у колективі;
• виявляє альтернативні варіанти рішень;
• сприяє самоосвіті та підвищує самооцінку;
• покращує та змінює неактуальні процеси в компанії;
• призводить до підвищення індивідуальної чи командної продуктивності.
Усе це — характеристики конструктивного конфлікту. Його результатом не завжди є дружні обійми опонентів. Кожний конструктивний діалог та адекватне сприйняття критики відточує в нас зрілість. Таким чином ми вчимося формулювати думки, висловлювати власну позицію, прислухатись до інших. Конструктивні суперечки у команді допомагають виявити та виправити недосконалі процеси та покращити загальну атмосферу в колективі.
Чи можна тренувати вміння вирішувати конфлікти?
Так! І найголовніше в цьому — тренувати власну усвідомленість: вміти зробити в конфлікті паузу, але не плисти за течією, зважити обставини, подумати та обрати найкращий сценарій. І, найголовніше, не дотримуватись лише одної з вищезазначених стратегій, а вміти пристосовуватись до подій.
